Запровадження 10% експортного мита на ріпак і сою може завдати серйозних економічних збитків агросектору України, тоді як вигоди для економіки загалом виглядають сумнівними. Про це 25 червня заявив економіст Київської школи економіки та Вільного університету Берліна Олег Нів’євський під час онлайн-зустрічі Trend&Hedge Club, інформаційним партнером якої виступає компанія ASAP Agri.

У своєму виступі він навів приклад мита на експорт насіння соняшнику, запровадженого у 1999 році. Тоді ставка становила 23%, згодом її знизили до 10%. Попри те, що цей крок свого часу стимулював розвиток переробки, нинішній стан ринку демонструє протилежну тенденцію. 

“Те, що відбувається з переробними потужностями, не обов’язково є підставою для введення мита для інших культур. Ринок має сам розв’язати проблему надлишкової переробки, а не за рахунок інших секторів,” — наголосив він.

Основний ефект від мита, за оцінкою експерта, — це перерозподіл доходу від агровиробника до переробника. Закупівельні ціни знижуються, аграрії втрачають, а держава фактично підтримує одну галузь коштом іншої.

“Переробка не генерує доданої вартості. Ми бачимо, що вона працює в мінус. Україні економічно вигідніше експортувати насіння, ніж створювати видимість глибшої переробки, яка не приносить прибутку,” — зазначив Нів’євський.

Скільки втратить економіка: цифри

За підрахунками Київської школи економіки, у разі запровадження мита вигоди отримає лише переробка, натомість агровиробники зазнають значних втрат. 

Ріпак:

+1,3 млрд грн (32,5 млн дол. США) — вигода для переробників

–7,6 млрд грн (190 млн дол. США) — втрати аграріїв

до –170 млн грн (4,25 млн дол. США) — чисті економічні втрати


Соя:

+4,4 млрд грн (110 млн дол. США) — вигода для переробників

–9 млрд грн (225 млн дол. США) — втрати аграріїв

до –500 млн грн (12,5 млн дол. США) — сукупні економічні втрати

“У сумі це 670 млн грн (16,75 млн дол. США) економічних втрат, але реальні втрати агровиробників сягнуть 17 млрд грн (425 млн дол. США). Це більше, ніж держава надає їм у межах програм підтримки,” – уточнив Нів’євський.

Експерт також назвав ситуацію парадоксальною з точки зору державної політики: “З одного боку, аграріям надають допомогу у вигляді компенсацій, а з іншого — держава фактично відбирає ці кошти через зниження закупівельних цін на насіння, спричинене митом.”

Нів’євський та інші експерти застерегли від повторення минулих рішень без урахування сучасних реалій. освід “олійного дива” з соняшником не варто автоматично переносити на сою та ріпак. В умовах сьогодення мито не стимулює економічне зростання — навпаки, воно шкодить українському агросектору, перекладаючи втрати на плечі виробників.

“Так, переробники виграють. Але загалом — це втрата для України. Це мінус до ВВП,” — резюмував Нів’євський.

Довідково

Пропозиція запровадити експортне мито в розмірі 10% на ріпак і сою була подана як поправка № 40 до законопроєкту № 13134, однак 18 червня Верховна Рада відхилила її після гострих обговорень.

Попри підтримку з боку Бюджетного комітету, який обґрунтовував ініціативу необхідністю завантаження переробних потужностей, поправка викликала різке неприйняття серед аграрної спільноти та експортерів.

Критики — зокрема Українська зернова асоціація та Європейська бізнес-асоціація — попередили, що введення мита призведе до зниження закупівельних цін, викривлення конкуренції та потенційного порушення Угоди про асоціацію з ЄС. Бізнес-спільнота також наголосила на ризиках для експортного потенціалу України та стратегічній вразливості економіки в умовах війни.

Станом на середину 2025 року, ця поправка знята з порядку денного парламенту, втім, дискусія навколо мита може поновитися в майбутньому.