Минулого тижня ASAP Agri проаналізувала, як змінився експорт зерна з України до ЄС після повномасштабного вторгнення росії та що може означати потенційне повернення мит і квот з боку ЄС для майбутньої торгівлі.

Цього тижня звернемо увагу на олійні культури та продукти їхньої переробки. Головна аналітикиня з ринку олійних культур ASAP Agri Катерина Мудріян досліджує, як змінювався український експорт за останні сезони — і якою є поточна ситуація.

Олійні культури vs зерно: різні торговельні умови

На відміну від зернових, українські олійні культури та їхні продукти переробки не підпадали під дію мит або квот у рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС, яка набула тимчасової чинності 1 січня 2016 року. Відтоді експорт соняшнику, ріпаку, сої та продуктів їхньої переробки до ЄС мав повністю лібералізований доступ — що суттєво відрізняється від умов торгівлі зерновими.

Як видно з графіків нижче, ще до початку повномасштабної війни у 2022 році частка ЄС в експорті українських олійних культур і продуктів їхньої переробки була значною.

У  2020/21 МР частка ЄС у структурі українського експорту становила: 

– 94% експорту ріпаку з України,

– 65% соняшнику,

– 28% сої,

– 33% соняшникового шроту, та

– 27% соняшникової олії.


Зміни воєнного часу: стрімке зростання експорту олійних культур до сусідніх країн ЄС

Коли розпочалася війна між росією та Україною, а морські експортні шляхи України були заблоковані, обсяги аграрного експорту різко зросли до сусідніх країн ЄС — Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.

Наприклад, у 2022/23 МР імпорт ріпаку з України до ЄС зріс на 44% на рік, досягнувши 2,6 млн тонн. Хоча такі обсяги вже спостерігалися у 2019/20 МР (2,7 млн тонн), цього разу особливо вирізняється різке зростання постачань саме до сусідніх країн ЄС у період з липня 2022 по березень 2023 року. 

Заблокований морський експорт майже унеможливив постачання української соняшникової олії до основних покупців, таких як Індія та Китай. Це призвело до зниження внутрішньої переробки насіння соняшнику, що, своєю чергою, спричинило безпрецедентне зростання експорту насіння соняшнику з України.

За даними Європейської Комісії, у 2022/23 МР імпорт насіння соняшнику з України до ЄС зріс на 183% на рік, досягнувши рекордних 1,7 млн тонн. Зростання почалося у квітні 2022 року і тривало впродовж усього року — до квітня 2023-го.

І знову ключову роль відіграли п’ять сусідніх країн, серед яких найбільше зростання імпорту українського насіння соняшнику зафіксувала Болгарія.

Регуляторна відповідь: тимчасові заходи ЄС та національні заборони

Приплив українського ріпаку та насіння соняшнику, а також пшениці та кукурудзи, спричинив порушення ринку в п’яти сусідніх країнах ЄС, що призвело до проблем зі зберіганням та падіння цін для місцевих фермерів. У результаті у квітні 2023 року ці країни в односторонньому порядку запровадили заборони на імпорт зазначених товарів. Європейська комісія спершу визнала ці дії несумісними з правилами єдиного ринку ЄС, проте вже 2 травня 2023 року ухвалила Регламент (ЄС) 2023/903, яким запровадила запобіжні заходи щодо чотирьох сільськогосподарських продуктів українського походження: пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.

Ці заходи застосовувалися виключно до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Імпорт для внутрішнього споживання був тимчасово обмежений, однак регламент дозволяв транзит цих товарів через зазначені країни до інших держав-членів ЄС або третіх країн.

Для пом’якшення наслідків для місцевих фермерів Єврокомісія також виділила 100 млн євро фінансової допомоги п’яти постраждалим країнам.

Регламент мав завершитися 5 червня 2023 року, проте був продовжений до 15 вересня 2023 року. Після завершення його дії Єврокомісія дійшла висновку, що ринкові викривлення у п’яти країнах-членах, що межують з Україною, вичерпалися.

Втім, Польща, Угорщина та Словаччина повторно запровадили національні заборони на імпорт української агропродукції, внаслідок чого Україна подала формальні скарги проти цих трьох країн до Світової організації торгівлі (СОТ).

Попри ці національні обмеження, частка ЄС в експорті українського ріпаку продовжила зростати. У 2022/23 МР вона склала 89% (3.1 млн тонн), у 2023/24 МР зросла до 91% (3.4 млн тонн), а в поточному сезоні залишається високою — 90% (2.71 млн тонн).


Що стосується частки ЄС в експорті насіння соняшнику з України, вона залишається домінантною. У 2022/23 МР на ЄС припадало 79% експорту, при цьому обсяги досягли історичного максимуму — 1,5 млн тонн. У 2023/24 МР загальний експорт повернувся до більш типових рівнів і склав 260 тис. тонн, а частка ЄС навіть дещо зросла — до 82%. У 2024/25 МР (вересень–березень) Україна ще більше посилила залежність від європейського ринку — 97% усіх обсягів насіння були експортовані до країн ЄС, хоча загальний обсяг залишався низьким — лише 63 тис. тонн.


Соя та продукти переробки соняшнику

Що стосується українських соєвих бобів, то вони не підпадали під торговельні обмеження ЄС — попри суттєве зростання поставок у 2022/23 МР, які сягнули 1,3 млн тонн, або 47% від загального експорту сої з України. Це на 1,6 раза більше, ніж у попередньому сезоні, і стало рекордним показником експорту сої до ЄС.


У 2023/24 МР частка ЄС у загальному експорті української сої знизилася до 35%, хоча Європейський Союз залишився важливим напрямком збуту. У перші сім місяців 2024/25 МР Україна відвантажила до ЄС 1,2 млн тонн сої, що становило 44% від загального експорту.

Повна стаття доступна для підписників ASAP Premium.