Валютні кризи та геополітичні потрясіння останніми роками змінили структуру імпорту зерна до Єгипту. росія закріпила своє домінування на ринку пшениці, тоді як Україна зіткнулася з труднощами у підтримці свого короткочасного лідерства в імпорті кукурудзи. Ці та інші тенденції обговорювалися під час онлайн-зустрічі Trend&Hedge Club 26 лютого, де ASAP Agri виступила інформаційним партнером. Своїм аналізом поділився Ахмед Амін, власник єгипетської компанії Sprint Trading.

Імпорт пшениці: росія лідирує завдяки вищій якості, Україна втрачає конкурентоспроможність

Як найбільший у світі імпортер пшениці, Єгипет за останні два роки зазнав значних змін у закупівлі зерна. Якщо у 2021 році Україна поставила майже 4 млн тонн пшениці до Єгипту, то війна та зниження використання добрив у 2022 році значно вплинули на якість української пшениці, що призвело до різкого скорочення експорту – і ця тенденція триває й сьогодні.

Наразі росія забезпечує близько 50% єгипетського імпорту пшениці, тоді як українська пшениця, яка раніше була серйозним конкурентом, не може відновити свої ринкові позиції.

“Єгипетські борошномели віддають перевагу російській пшениці через стабільну якість помелу”, – пояснив Амін. – “Українська пшениця має проблеми, зокрема пошкодження клопом-черепашкою та неоднорідність якості у різних партіях, що робить її менш привабливою, навіть попри цінові знижки.”

За його словами, ціновий розрив між російською та українською пшеницею часто становить лише 2–3 USD/MT, тому трейдери не бачать сенсу брати на себе додаткові ризики, пов’язані з українським зерном.

Імпорт кукурудзи: короткочасне зростання українських поставок

Ринок імпорту кукурудзи в Єгипті також змінився. Раніше країна традиційно залежала від Аргентини, Бразилії, Румунії та України, але між 2022 і 2023 роками різке падіння імпорту бразильської кукурудзи призвело до сплеску закупівель української кукурудзи.

“Ця тенденція мала дві основні причини”, – зазначив Амін. – “По-перше, українські експортери активно вивозили вантажі з України, щоб мінімізувати воєнні ризики. По-друге, валютна криза в Єгипті створила можливості для спекулятивної торгівлі, що зробило українську кукурудзу більш привабливою.”

З початку війни росії проти України у 2022 році українські експортери шукали альтернативні логістичні маршрути, оскільки напади на інфраструктуру та нестабільні умови експорту зробили перевезення через Чорне море занадто ризикованим.

“Єгипет став ключовим логістичним вузлом для українського зерна”, – сказав Амін. – “Це логічний крок, враховуючи географічну близькість, наявність сховищ і високий попит на ринку.”

Крім того, подвійний обмінний курс в Єгипті – офіційний на рівні 31 єгипетського фунта за долар і чорний ринок із курсом 75 фунтів за долар – створив можливості для арбітражу, що стимулювало імпорт зерна.

Проте із погіршенням економічної ситуації в Єгипті умови торгівлі змінилися.

“Все було добре – поки не стало погано”, – зазначив Амін. – “Жадібність учасників ринку призвела до суперечок, а коли ціни на зерно впали, виробники птиці були змушені масово забивати курей через різке зростання вартості кормів та валютні обмеження.”

На тлі цих подій Бразилія відновлює свої позиції на ринку, а експорт української кукурудзи в Єгипет значно скоротився цього сезону.

Перспективи попиту: Єгипет як ключовий регіональний зерновий центр

Попри внутрішні труднощі, географічне розташування Єгипту робить його важливим вузлом для регіональної торгівлі зерном. Країна приймає 10–12 млн біженців із Судану, Лівії та Гази, що створює додатковий тиск на продовольчу безпеку.

“Це водночас і виклик, і можливість,” – зазначив Амін. – “Єгипет повинен забезпечити продовольством своє зростаюче населення, але попит на експорт борошна та кормів до сусідніх країн також зростає.”

Щодо перспектив України, Амін вважає, що експортні можливості можуть відновитися, якщо ситуація в Чорному морі стабілізується.

“Єгипет залишатиметься стратегічним ринком для України,” – підсумував експерт. – “Але ключовими факторами будуть ціна і якість зерна у порівнянні з російською продукцією.”