З 1 грудня 2024 року в Україні стартує новий режим експортного забезпечення для окремих видів агропродукції, який вже викликав жваве обговорення серед учасників ринку. Одним із ключових нововведень стала обов’язкова реєстрація платників ПДВ, яка тепер є невід’ємною умовою для здійснення експорту.

Ще однією важливою зміною стало запровадження мінімальних експортних цін, що унеможливлюють заниження митної вартості товарів. Також змінено процедуру взаємодії між митницею, податковою службою та Національним банком: тепер цей процес повністю переведено в електронний формат, що має забезпечити більшу прозорість та відповідність законодавчим нормам.

Ці та інші аспекти були предметом обговорення на онлайн-зустрічі Trend&Hedge Club 27 листопада за участю заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького та керуючого партнера юридичної компанії Kosovan Legal Group Анатолія Косована.

Про реєстрацію податкових накладних

Тарас Висоцький пояснив, що для успішної реєстрації податкової накладної необхідно підтвердити походження товару, бути платником ПДВ та мати відповідний ПДВ-кредит. Основними причинами зупинки реєстрації можуть бути статус ризиковості контрагентів або відсутність підтвердженого походження товару.

«Приділяйте особливу увагу походженню товару та надійності клієнтів, щоб уникнути проблем із реєстрацією накладних. Дуже важливо на першому етапі уникати співпраці з ризиковими контрагентами, адже це може призвести до простоїв і фінансових втрат», — наголосив Висоцький.

Косован зазначив, що найбільший ризик пов’язаний саме зі статусом ризиковості контрагентів: «На жаль, статус ризикованості наразі не є публічним, і ви не можете знати, коли цей контрагент став таким ризикованим. Це автоматично призводить до зупинки реєстрації накладних, а відповідно — до неможливості оформлення митної декларації, що блокує виконання експортних контрактів».

До категорії ризикових також автоматично потрапляють новостворені компанії. «Насправді свіжі компанії, нещодавно створені і зареєстровані платниками податку, ніколи не зареєструють податкову накладну на велику суму. Податкова просто зупинить цю реєстрацію. І ця практика перевірена вже роками», — наголосив Косован.

Ще однією причиною зупинки реєстрації може бути недостатній ПДВ-кредит. За словами Висоцького, податкова аналізує обсяги та суми, зазначені у накладній, які мають співпадати із зареєстрованими даними. У разі невідповідності або нестачі кредиту реєстрацію зупинять, а митниця не дозволить відпустити товар.

Стосовно можливості визнання затримки реєстрації податкової форс-мажором, Косован зазначив: «Торгово-промислова палата не визнає форс-мажором ситуації, пов’язані з рішеннями податкових органів, якщо це рішення ґрунтується на чинному законодавстві. В таких випадках необхідно шукати внутрішні рішення або коригувати контрактні зобов’язання».

Про повернення валютної виручки

Режим експортного забезпечення передбачає диференційовані ставки ПДВ залежно від дисципліни повернення валютної виручки. Платники, які своєчасно повертають виручку, мають право застосовувати нульову ставку ПДВ при експорті. Якщо ж сума неотриманих коштів за експортними операціями перевищує 20% від загальної суми таких операцій за останні 12 місяців, застосовується ставка ПДВ 14%.

За словами Косована, нові правила розрахунку квоти 20% мають важливі нюанси. До розрахунку включають лише ті товари, за якими завершився строк контролю повернення виручки. «Я звертаю увагу, що там до зрівняння іде сума товарів, які були не просто експортовані, а за якими закінчився строк контролю повернення валютної виручки. Тобто, якщо ви вчора експортували велику партію товару, то вона все одно за рахунок не піде, тому що по ній не закінчилися ці строки, і треба правильно рахувати», — зауважив Косован.

Про мінімальні експортні ціни

Мінімальні експортні ціни в рамках режиму експортного забезпечення встановлюються Міністерством аграрної політики на основі митної статистики за попередній місяць із застосуванням 10% дисконту. Ціни затверджуються щомісяця до 10 числа та публікуються на офіційному сайті міністерства. Експорт дозволяється лише за умови, що контрактні ціни не опускаються нижче встановлених мінімальних показників.

Косован зазначив: «Якщо фактурна ціна нижча за мінімальну, податкову накладну не зареєструють. Це означає, що товар не зможе залишити країну. Для уникнення таких ситуацій варто передбачати можливість корекції умов контракту».

Для форвардних контрактів мінімальні ціни враховуються ретроспективно — з моменту їх встановлення за півроку до початку дії режиму експортного забезпечення. Мінімальні ціни вже затверджені наказом від 10 листопада та застосовуються з червня, тому контракти, укладені після 1 червня, повинні відповідати тодішнім мінімальним цінам.

За словами Висоцького, якщо кінцева ціна виявиться нижчою за мінімальну, це питання не вирішується через податковий кредит або інші механізми. У таких випадках необхідно укладати додаткові угоди, щоб ціна відповідала встановленим стандартам.

Про ліцензії

Тарас Висоцький зазначив: "З 1 грудня ліцензування та верифікація будуть скасовані. Вони виконали свою функцію, і новий режим забезпечення експорту стане основним інструментом контролю."

Про можливі затримки контрактів

Щодо побоювань, що новий режим може призвести до затримок у виконанні контрактів, Тарас Висоцький пояснив: "Це нова процедура, і перші дні її впровадження дійсно можуть вимагати більше часу на виконання стандартних операцій. Проте це не пов’язано з валютним контролем, а радше з необхідністю адаптації до нових правил."